Історична пам'ять - це той духовний місток, що єднає минуле й сучасне. Вона таїть у собі ще так багато нового й незвіданого, прилучаючись до якого і світ, і людей пізнаєш в оновленому, досі незнаному світлі.

 Но облик села в послевоенные го­ды все больше и больше меняется. Вместо бывшего глинобитного ветхо­го помещения земской четырехлетней школы выросло светлое и просторное здание школы-восьмилетки. Красив и уютен сельмаг. Гордость села — замечательное здание колхозного До­ма культуры. Мы, первые комсомоль­цы, когда-то приспосабливали под театр конюшню имения князя Остроградского. Теперь в Доме культуры есть где развернуться. Сюда приез­жают и артисты Полтавского обла­стного театра, и писатели на друже­ские встречи. В организации таких вечеров много помогает профессор Федор Всеволодович Попов, персо­нальный пенсионер, уроженец села Мануйловки. Его перу принадлежат книги «Рассказ о незабываемом», «Разгром деникинцев под Орлом», «Разгром Врангеля». Сейчас он ра­ботает над повестью о Маршале Со­ветского Союза Егорове.

        В Пісках пам’ятають і тепло згадують Андрія Семеновича, одного з перших комсомольців двадцятих років, активного сількора, полум’яного оратора – доповідача на сільських зборах, режисера  драмгуртка художньої самодіяльності. Починаючи з роботи у виїзній редакції, він став журналістом. Успішно закінчив Українську сільськогосподарську академію й як вчений агроном давно вже очолює один з важливих відділів республіканської газети «Сільські Вісті».       Комсомолець – сількор. З того часу минуло понад півсторіччя. Вже Андрій Семенович був і на радянській і на партійній роботі, а зв’язку з комсомолом ніколи не поривав.

 Мальовниче село Піски Полтавської області, Козельщинського району, розкинулось  понад стрімкою річкою Пслом. Його заснував Василь Петрович Капніст (батько поета Василя Васильовича Капніста), на землях «пожалуваних» йому царським указом від 15 червня 1743 року .  До Великої Жовтневої  соціалістичної революції кращі орні землі, луки і ліси навколо села належали поміщикам Меретинському, Кусковій, Цветаєвій, Бобру, куркулям  Гаврильцям, Долинським, Первакам та іншим. Бідність, голод, безправ'я штовхали селян на боротьбу з своїми гнобителями.

        З травня 1783 року Катери­на II видала указ, згідно з яким всі вільні українські се­ляни оголошувались кріпака­ми тих поміщиків, на чиїх зем­лях їх застав указ. Сповнений гніву,поет створює, гостру ан­тикріпосницьку поезію «Ода на  рабство».  В сільському історико - краєзнавчому музеї с.Обухівка, Миргородського району є відділ, в якому вже зібрано близько 50 експонатів, що розповідають про літературну творчість і трудову діяльність В. В. Кап­ніста.