На початку XX ст. внаслідок тяжких умов життя селянства та існування поруч з селянськими господарствами велико-поміщицьких маєтків посилюються селянські виступи і заворушення. Головними причинами масового селянського руху в Кременчуцькому повіті Полтавської губернії були кріпосницькі пережитки й зумовлене ними тяжке становище більшості селянства — поміщицьке землеволодіння, малоземелля селян, відробітки й кабала, викупні платежі, численні податки й побори, повна політична безправність та ін Коли в травні 1918 року білогвардійці i німецькі окупантн увірвалися на землю України, сільські активісти та бідняки пішли в партизани і з гвинтівками в руках мужньо стали на захист своєї влади. На репресії карателів партизани відповідали відчутними ударами. |
В Україні з початку 20-х років розгортається велика робота по ліквідації неписьменності. Це було пов´язано з тим, що єдиний перепис населення у 1897 р. показав, що в українських губерніях налічувалося лише 27,9% письменних. У 1923 р. було створено товариство «Геть неписьменність». Війна обірвала мирне життя українського народу, завойоване кров'ю і роками напруженої праці. З перших днів війни більшість дорослого чоловічого населення пішли на фронт. Ті, хто залишався в селі, самовіддано трудилися, щоб зібравши врожай, дати більше продовольства для армії.
З ІСТОРІЇ НАБЛИЖЕНИХ СІЛ |
Просмотров: 379 |
|
Добавил: Profesor |
Дата: 26.11.2016
| Комментарии (0)
|
Війна і окупація завдали величезних матеріальних збитків краю. Були зруйновані промисловість і сільське господарство, знищено житловий фонд у містах, перетворені в руїни заклади медицини, освіти, культури. На території Полтавської області окупанти створили 48 таборів для полонених.
З ІСТОРІЇ НАБЛИЖЕНИХ СІЛ |
Просмотров: 448 |
|
Добавил: Profesor |
Дата: 26.11.2016
| Комментарии (0)
|
Виникло поселення Козельщина на півдні Переяславського князівства. Князівство не раз піддавалося грабіжницьким нападам з боку татарських орд і тюркських кочових племен, Золотої Орди і кримського ханства. Упродовж тривалого часу територія була мало заселеною, при цьому, сюди часто тікали кріпаки, які рятувалися від важкого феодального гніту українських та польських поміщиків. У цій місцевості в середині XVII століття у шляхтича Юрія Немирича були феодальні землеволодіння, а після 1658 - рангові і власні маєтності козацької старшини. П.С. Козельського (один з представників козацької старшини) в 1718 році надані були універсали на уряд наказного сотника - Кобеляцького. Почавши в Кобеляцької сотні службу, Козельський всілякими засобами намагався розширити власні земельні володіння. У другій половині вісімнадцятого століття виник населений пункт Козельщина. Тоді широко вироблялися заселення залежними людьми старшинсько-поміщицьких земель. Район свою назву отримав від прізвища Козельського - власника земель. |
Герб, Прапор та Гімн району є єдиною символікою, яка увіковічнює історичні цінності Козельщинського краю, його народні традиції, гостинність та працьовитість козельщан, їхню гордість за свій край. Звеличує любов до рідного краю. |
Козельщинський Різдвяно-Богородицький жіночий монастир веде свою історію з 80‑х років XIX століття. У той час у селі Козельщині Кобеляцького повіту Полтавської губернії (нині смт. Козельщина Полтавської області), за 3,5 версти від залізничної станції Ганівка Харково‑Миколаївської (тепер Південної) залізниці, знаходився маєток графині С. М. Капніст, уродженої Остроградської — дочки видатного українського вченого‑математика, академіка Петербурзької та кількох іноземних академій наук М. В. Остроградського. А маєток їй дістався за дарчим заповітом від останнього власника Козельщини, кобеляцького повітового предводителя дворянства 40–50‑х років ХІХ століття П. І. Ковельського — ровесника її батька.
ІСТОРИЧНІ ПАМЯТКИ ТА ЗНАМЕНИТОСТІ |
Просмотров: 956 |
|
Добавил: Profesor |
Дата: 24.01.2016
| Комментарии (1)
|
Про останні дні життя Марії Володимирівни Капніст, на честь видужання якої було засновано спершу маленьку каплицю, а пізніше й Козельщинський Різдвяно‑Богородицький монастир, удалося дізнатися з листів священнослужителя О.Г. Введенського до монахині- матері Антонії — у миру Ніна Миколаївна Желтовська (учасниця Великої Вітчизняної війни), яка в повоєнні роки перебувала в Полтавському Хрестовоздвижен-ському монастирі. Тривалий час вона листувалася із священнослужителем, у свій час відомим і в Полтаві церковним та громадським діячем О. Г. Введенським. Він в останній період свого життя мешкав у місті Троїцьку Челябінської області, а в роки громадянської війни проживав у Одесі, де доля звела його з Марією Володимирівною Капніст.
ІСТОРИЧНІ ПАМЯТКИ ТА ЗНАМЕНИТОСТІ |
Просмотров: 386 |
|
Добавил: Profesor |
Дата: 24.01.2016
| Комментарии (0)
|
Теперішній райцентр Козельщина як поселення засноване в І чверті XVIII столітті наказним сотником Кобеляцької сотні П.Козельським. У II чверті XIX століття його нащадок П.І.Козельський - предводитель кобеляцького повітового дворянства, не маючи своїх дітей, передав у дар свій маєток графині Софії Михайлівні Капніст (дочці видатного вченого-математика М.Остроградського). Її чоловік В.І.Капніст - внук відомого поета та громадського діяча В.В.Капніста. Разом із маєтком та землями у спадок Капністам перейшла родова ікона Козельських - Божа Матір.
ІСТОРИЧНІ ПАМЯТКИ ТА ЗНАМЕНИТОСТІ |
Просмотров: 491 |
|
Добавил: Profesor |
Дата: 24.01.2016
| Комментарии (0)
|
Село Манжелія (Маджала, Манджалія, Манджелія) – село Глобинського району, центр сільської Ради, якій підпорядковані села Вітки та Ламане. Розташоване на правому підвищеному березі річки Псла, за 45 км від райцентру, в 40 км від промислового Кременчука, в 110 км від Полтави, та за 20 км від залізничної станції Галещина, 1166 жителів (1990р.). Територія Манжелії була заселена ще в перші століття нашої ери. Протягом 1956-1963 рр. місцевими жителями на території села знайдено два зуби та гомілку ноги мамонта, а також наконечник стріли, що говорить про життя в цих місцях в дуже давні часи. Село поділяється на кутки (Григорівка, Луки, Маижелія та Поділ), які до 1962р. були самостійними пунктами. Назва вважається тюркського походження.
З ІСТОРІЇ НАБЛИЖЕНИХ СІЛ |
Просмотров: 976 |
|
Добавил: Profesor |
Дата: 24.01.2016
| Комментарии (0)
|
В квітні 1918 року село захопили німці, а з ними прийшли і їх ставленики — зрадники-гетьманці та поміщики. Біднота Мануйлівки, Пісок і Манжелії повстали на боротьбу. Надзвичайно велике значення для розвитку партизанської боротьби проти окупантів і буржуазних націоналістів мав перехід через територію Манжеліївської волості частин 12-го корпусу, який пробивався з Кам'янця-Подільського на територію Радянської Росії через окуповану німцями територію і, зокрема, через Полтавщину. Корпус залишив селянам частину зброї.
З ІСТОРІЇ НАБЛИЖЕНИХ СІЛ |
Просмотров: 376 |
|
Добавил: Profesor |
Дата: 24.01.2016
| Комментарии (0)
|