Головна » Статті » З ІСТОРІЇ СЕЛА ПІСКИ » СТАТТІ ПРО СЕЛО

У ПОЛУМЇ БОРОТЬБИ ЗА ВЛАДУ РАД

Народився Семен Іванович Паськевич у 1887 році в селі Пісках в бідній селянській сім'ї. Безпросвітня нужда за­ставила батракувати його у поміщика Xapiнa. Розкіш i чван­ливість багатіїв з одного боку i бідність селян з другого визивали в серці хлопця пекучу ненависть до експлуататоpiвВеликий вплив на його політичне формування мали по­дії в селах Турбаї та Мануйлівка, а також заслання Михай­ла Яковича Краснокутського i фізичне знищення    царською охранкою Дмитра Силовича Михоля. Зерна правди i вipи   в світле майбутне, nociянi в на­роді О. М. Горький    в перюд його перебування в Мануйлівці і Пісках, також мали значний вплив на юнака.  Одначе, Семен 1ванович вже тоді відчував, що однієї ненависті мало для боротьби з гнобтелями. Не вистачало знань, практичного досвіду, і вже у 1905 році виїжджає на Брянський завод в   Катеринослав. На цьому заводі діяла сильна партійна організація, завод в той час був центром революційного руху i хорошою школою загартування робітничого класу Катеринослава і Півдня України.

У 1910 році Семен Іванович вступав в ряди РСДРП. В Катеринославській     партійній організації бере участь у підготовці революційного виступу. У підпіллі    молодий комуніст веде активну партійно - політичну діяльнівсть в колишній Пісківській волості, тобто    в тих місцях,     де     народився. Встановлює зв'язок з революційно настроєними батраками i біднотою, при безпосередній допомозі яких він розповсюджував відозви i листівки Катеринославського комітету РСДРП. Kpiм того, виїжджаючи з Кате­ринослава в Пісківську волость, Семен Іванович через своїх  товаришів доводив рішеня nap­тії i вказівки Володимира Ілліча Леніна до батраків i бідних селян. Особливо тісний зв'язок було налагоджено з Л.Ф. Геращенком, П. К. Корецьким та іншими товаришами.

В перід Лютневої революції Семен Іванович виходить з підпілля i переїджає на по­стійну роботу в село   Піски. На другий день Лютневої революції він з групою батраків села Книшівки організовує демонстрацію. 3 революційними піснями i Червоним прапором приходять демонстранти в село Піски, де біля церковно - приходської школи    відбувається мітинг. В своїй полум'яній промовi на цьому мітингу Семен Іванович викриває нікчемство царського   самодержавства    i роз'яснює політику иартії   у військовому і   аграрному питаннях.

Аж до самої окупації  кайзерівськими військами України, Семен Іванович все свое вміння, революцшний досвід, здібності цілком присвячував укріпленню Радянської влади на території колишньої Пicківської волості.

Користуючись великим авторитетом серед, бідняків, маючи високу переконаність у правоті ленінських ідей, він за ко­роткий час створив радянсько-партійний актив, на який спирався при проведенні в жнття директив партії i Радянського Уряду.

Коли в   травні 1918 року білогвардійці i   німецькі окупантн увірвалися на землю України, Семен Іванович з активістами іде в партизани і з гвинтівкою в руках мужньо захищає свою владу.

На репресії   карателів nicківськi партизани відповідали відчутними ударами. В одному з боїв за станцію Потоки Се­мен  Іванович Паськевич був поранений.

У вересні 1919 року денікінці захопили Полтавщину i центр свого удару перемістили на Орловсько - Курський напрямок. Нависла безпосередня загроза над столицею Країни Рад - Москвою. В ці тяжкі для Батьківщини дні на    заклик партії комуністів Паськевич в складі Кременчуцького партизанського загону поспішає на підтримку Орла.

Був командиром взводу третьої кавалеристскої бригади, а потім командиром взводу Першої кінної армії Будьонного.

Після тяжкого поранення під    Ростовом, червоний коман­дир у лютому 1920 року по-вертається в рідне село Піски. Haвіть ще не залікувавши ран, Семен Іванович з притаманною йому енергією включаеться в роботу по   зміцненню Радян­ської влади на ceлi. Організовує відсіч бандам.

Керуючи земельним відділом i партійною організацією     во­лосного виконкому, Паськевич користується великою любов'ю i повагою серед трудового се­лянства.    Це допомогло йому швидко відновити радянсько - партійний актив, при сприянні якого    Семен Іванович твердо проводив   політику napтії на селі.

Не дивлячись на перевантаженість, Семен Іванович систе­матично виступає перед селяна­ми, згуртовуючи їх навколо комуністів.

У липневі дні 1920 року, в розпалі збиральної компанії в колишнім noмістi Кусакова, Семен Іванович працював на жниварці. Куркулі сповістили бандитів про його місце пере­бування.

Банда Мошинського схопила Паськевича. Прив'язавши до коня, півживого приволокли в село Юрки. Шаблею відрубали пальці на руках i ногах, на спині вирізали зорю, викололи очі. Після цих мук, розрубавши голову і тіло героя, кинули у Псьол.

Стійко витримав мужній комуніст нелюдські тортури.

Останніми словами   Паське­вича було: «Не знищити вам, куркульським виродкам,     нас ycix. Велика справа Леніна непереможна!»

На другу ніч спотворене тіло підібрали брати Іван і Сте­пан. Поховали на сільському кладовищі.

 

 

                                                                   В. КОРЕЦЬКИЙ,  генерал-майор у відставці  

Газета «Радянське село», 09.12.1967 року

 



Джерело: http://Газета «Радянське село», 09.12.1967 року
Категорія: СТАТТІ ПРО СЕЛО | Додав: Profesor (17.03.2013) | Автор: КОРЕЦЬКИЙ В.Г.
Переглядів: 169 | Теги: Корецький В.Г., газета Радянське село, Революція 1917 року, стаття, Піски, Село | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: